Джерело: ua.interfax.com.ua
Ольга Столярчук, директорка “Ізраїльсько-українського альянсу”, членкиня організації Global Shapers Kyiv Hub
COVID-19 став тривожним сигналом для всіх, він показав уразливість багатьох організацій, галузей та країн. Безумовно, люди та організації скрізь об’єднались для глобальної наукової співпраці у розробці вакцини до інноваційних мереж. Серед них одна з найбільших за кількістю учасників та найвпливовіших за обсягом естеблішменту країн та великих корпорацій, безсумнівно, є The Davos Agenda 2021.
Цьогорічний давоський форум від Всесвітнього економічного форуму (надалі – “ВЕФ”) відбувся в онлайн-форматі наприкінці січня. За його відкритою частиною стежили понад 25 млн глядачів, до закритої – у якій я брала участь – входили лише за запрошенням.
Втім, мені б хотілось би поділитись головними інсайтами та суспільним “планом дій” на наступні роки сильних світу цього з ширшою аудиторією.
Екологія
Минулий рік поставив суспільства по всьому світу в полон двох криз глобального й водночас безпрецедентного масштабів: зміна клімату та наслідки COVID-19. Вони обидві спричиняють жахливі наслідки для громад і людей. Проте вони обидві і надають можливості для нових способів організації справ людства на краще.
Порядок денний більшості “екологічних” сесій базувався на висновках The Global Risk Report 2021 від ВЕФ: такі екологічні ризики, як екстремальні погодні умови, кліматичні збої, збитки навколишньому середовищу, втрата біорізноманіття та кризи природних ресурсів, знову входять до рейтингу найбільш ймовірних та найнебезпечніших загроз для людства. Основна увага – на управлінні глобальними ресурсами, що є критично важливим для формування стійкого економічного відновлення для всіх, вуглецевій нейтральності (net-zero), відходах і здорових містах й спільнотах.
Крім того, активно обговорювався звіт “Виклик дотримання вуглецевої нейтральності: можливість ланцюга поставок”, створений ВЕФ в колаборації з Boston Consulting Group. У ньому детально описується, як декарбонізація восьми ланцюгів поставок – включаючи харчову, будівельну, електроніку та автомобільну галузі – може зменшити глобальні викиди вдвічі, при цьому лише заохочуючи кінцевих споживачів.
До питання декарбонізації підключився і приватний сектор, а саме 83 генеральних директори міжнародних корпорацій, які є членами флагманської спільноти Альянсу лідерів з питань клімату, заснованої після Давосу 2020 року. Його члени Альянсу закликають всіх інших членів форуму взяти на себе зобов’язання встановити мету досягти нульових викидів парникових газів до 2050 року або раніше. Вони вважають, що приватний сектор несе відповідальність та має взяти більш активну участь у глобальних зусиллях щодо скорочення викидів парникових газів та сприяння глобальному переходу до низьковуглецевої, стійкої до клімату економіки.
Не менш важливими та масштабними були й обговорення трансформації систем харчування та землекористування. Які перетворення необхідні? Технологічні, поведінкові та політичні. Наука та “оцифровка” ланцюгів поставок можуть сприяти технологічним трансформаціям, а пряма допомога сотням мільйонам дрібним фермерам призведе до переходу на відновлювальне сільське господарство, зменшення вуглецю та збереження біорізноманіття. Саме для цього, ВЕФ заснував ініціативу Food Innovation Hub.
І, зрештою, щодо відходів та економіки замкненого циклу. Найважливіший висновок: утилізація – це лише частина загального алгоритму дій, тому ремонт, зменшення відходів та продовження терміну служби виробів однаково важливі. Як наслідок, промисловість повинна співпрацювати з усіма секторами, а великі гравці – вносити зміни через наявні ланцюги поставок. Водночас уряди мають усвідомити, у якій мірі економіка замкненого циклу має вирішальне значення для боротьби зі зміною клімату, та створювати для цього правила та стимули. Наприклад, за інформацією Міністра навколишнього середовища Королівства Нідерланди, цього року ЄС введе частку вторинних матеріалів, які повинні використовуватися у пластмасових виробах.
Технології
Цифрові технології дозволили багатьом працювати, вчитися та жити під час COVID-19. Але криза також розкрила багато нових проблем: цифрову нерівність (майже половина світу все ще не має доступу до Інтернету), кібербезпеку та залежність від цифрових інструментів (оскільки базові послуги переходять в Інтернет, і ми все більше і більше часу витрачаємо на них із раннього віку).
Безперечні лідери серед технологій – це штучний інтелект та машинне навчання (AI/ML). Перший вже трансформує цілі галузі та змінює мільярди життів. Він може принести величезні соціальні вигоди, включаючи кращі результати охорони здоров’я та нові форми освіти й розваг. За допомогою даних, зібраних із датчиків, безпілотників та супутників, ми можемо покращити врожайність сільського господарства, зробити наші міста більш придатними для життя та покращити стан океану. Поєднуючи дані з пристроїв, що носяться, клінічних випробувань, лікарняних записів та навколишнього середовища, здатні масштабувати активні поради щодо охорони здоров’я за допомогою чат-ботів штучного інтелекту, а також доставляти ліки з безпілотниками до віддалених частин країн, де заклади охорони здоров’я можуть бути недоступні.
Проте ці можливості також і порушують фундаментальні питання:
▫ Як ми можемо забезпечити відповідальне використання цих технологій і, зокрема, штучного інтелекту?
▫ Кому належать дані, для чого вони можуть використовуватися та хто отримує економічну цінність, отриману з даних?
▫ Як ми гарантуємо прозорість наших цифрових екосистем?
▫ Нарешті, як ми можемо пришвидшити “цифрове включення” мільярдів людей, які досі не під’єднані до Інтернету?
Медицина
Контроль над COVID-19 та вакцинація людей повинні бути головними пріоритетами у планах відновлення у всіх країнах світe. Стійке відновлення також залежить від покращення доступу до медичної допомоги, запобігання наступній пандемії та боротьби зі зміною клімату. Що важливо у 2021-му?
- Втілення концепції універсального доступу до медичної допомоги для забезпеченням всім громадам доступу до необхідної їм медичної допомоги через стимулювання партнерських відносин з приватним сектором. Як приклад, за допомогою телемедицини та більш широкого використання даних та аналітики
- Визначення пріоритету психічного здоров’я та благополуччя. Очевидно, що, якщо ми хочемо повного оздоровлення та економічного відновлення, нам потрібно більше інвестувати в охорону психічного здоров’я
- Визнати, що здоров’я людей пов’язане із довкіллям. Запобігання наступній пандемії та забезпечення здорового майбутнього вимагає також вирішення проблем навколишнього середовища. Вчені вважають, що COVID-19 – це зоонотична хвороба, яка виникла у кажанів і “десь по дорозі” перескочила на людей. Насправді, за оцінкою ООН, близько 75% усіх інфекційних захворювань, що виникають у людей, є зоонозними”, включаючи малярію, яка залишається однією з найзагрозливіших хвороб у світі
Переваги співпраці
У 2021-му світ й далі зосередиться на коаліціях та ініціативах, щоби трансформувати системи охорони здоров’я, масштабувати освіту та кваліфікацію, впроваджувати гендерний паритет та расову справедливість, будувати міста з net-zero та модернізувати розробку економічної політики для досягнення інклюзивності та сталого розвитку.
Скільки було спроб визначити інструменти побудови систем охорони здоров’я, стійких до криз, формування інклюзивної економіки та прискорення кліматичних дій, адаптації системи торгівлі та активізації прямих інвестицій – не порахувати. Але, безсумнівно, підґрунтям здатності досягти всіх цих різноманітних – і необхідних – цілей є глобальна залученість та співпраця: урядів, приватного сектора та спільноти.