Джерело: www.kmu.gov.ua
Він зазначив, що у 2016 році була затверджена нова редакція Санітарних правил. Вони регламентують, що необхідно робити і як проводити санітарно-оздоровчі заходи. Однак в останні роки, і найбільш виражено це відбулося у 2017 році, спостерігається поширення так званої біологічної пожежі у лісах. Це «напад» різних шкідників, зокрема, короїдів, що спричинює масове всихання соснових насаджень. Проблема набула великих масштабів у Поліському регіоні. Але існує проблема і в ялинниках у Карпатах. Проблема також спричинена і кліматичними змінами, які відбуваються і в Європі.
«Держлісагентство має на цю проблему реагувати. Ми маємо близько 40 тис. га всохлих ялинників у Карпатах. І там проблема частково вирішена. Набагато більшою проблемою, близько 150 тис. га, маємо всихання сосни. Українські санітарні правила відрізняються від прийнятих в інших державах. Лісівник у Польщі, Німеччині чи іншій країні сам приймає рішення, які дерева необхідно прибирати з лісу, щоб не поширювався шкідник. Таких проблем із всиханням в Європі немає, тому що там, якщо бачать, що здорове дерево заражене і з’являються сухі гілки, то його терміново прибирають. На місці цього дерева виросте нове дерево, і для цього лісівники працюють, щоб були зелені ліси», – повідомив Володимир Бондар.
За словами заступника Голови відомства, якщо, наприклад, брати у порівнянні, то загалом по Україні відсоток незаконних рубок складає менше 1%, а всихання охоплює 10% всіх соснових насаджень.
«Зараз йдуть нарікання на те, що лісівники хочуть рубати в заповідних зонах. Санітарними правилами зараз повністю заборонена будь-яка лісогосподарська діяльність у різних видах заповідників. Однак ви можете бачити масштаби, до яких призвела ця заборона. Подивіться на Польський природний заповідник. Тут інша проблема – відбулася торфова пожежа. А прибрати цю мертву деревину неможливо. То скажіть, будь ласка, ми хочемо передати це нашим нащадкам? Якщо ми не будемо проводити санітарні заходи, висаджувати нові ліси, сприяти природному поновленню, то наші заповідники будуть виглядати таким чином», – наголосив Володимир Бондар.
Тому, як зазначив заступник Голови Держлісагентства, пропонується, щоб Санітарні правила були змінені щодо спрощення процедури вирішення лісівниками проведення необхідних санітарно-оздоровчих заходів.
«Чому рубки на сьогодні є ефективним методом? Іншого методу, на жаль, світова практика сьогодні не має. Дерево, яке заселене шкідником і хворе, потрібно прибрати з лісу, щоб не допустити поширення хвороби. Якщо не зробити цю процедуру вчасно, так як заселення шкідником відбувається протягом шести днів (він залетів у дерево, відклав личинки і полетів далі), то проблема поширюється все далі і далі», – аргументував Володимир Бондар.
Наразі, за його словами, необхідно забрати всі дерева, які заселені шкідниками, до етапу вильоту нового шкідника – до травня місяця. І всі заходи спрямовані на те, щоб принаймні сповільнити процес поширення шкідників на нові здорові дерева.
«Але зараз у Санітарних правилах прописана така процедура, що відведення у рубку займає близько двох місяців, а то й більше. Але ж шкідник не чекає. Він заселяється у нові дерева. І проблема поширюється в геометричній прогресії. Тому ми підготували нову редакцію Санітарних правил, і зраз вони проходять погодження. Так, ми маємо зараз дискусію з Мінприроди і знаходимо компроміси. Але я хочу, щоб всі ми, і екологи, і громадські організації, ставилися до збереження лісу відповідально. Якщо людина потребує лікування, то іноді без оперативного втручання не обійтися. Так само і ліс, як живий організм, іноді потребує оперативного втручання», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.
На уточнююче питання щодо посилення заходів контролю за правильне проведення санітарно-оздоровчих заходів Володимир Бондар зазначив: «Держлісагентство виступає за те, і ми прописали це в проекті Стратегії розвитку та реформування лісової галузі, що функції контролю мають належати екологічній структурі Мінприроди. Повинна бути спеціальна служба чи інспекція, яка буде не тільки забороняти будь-які лісогосподарські заходи, а й контролювати, щоб ці заходи проводилися правильно і не було зловживань».