Джерело: radiosvoboda.org
олова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко називає одним із ключових факторів зміни клімату концентрацію парникових викидів, спричинених людською діяльністю, зокрема – тих, що продукує промисловий сектор. В Україні, каже вона, зменшення викидів шкідливих речовин передбачене Протоколом про реєстри викидів та перенесення забруднювачів, який вимагає від кожного підприємства встановити облік на кожне джерело забруднення.
«Від цього буде відраховуватись вартість екологічного податку. І чим більше викидає підприємство, і воно обліковується електронним засобом, тим більше буде екологічний податок», – пояснює вона і висловлює сподівання, що це стимулюватиме скорочення викидів, адже підприємствам буде вигідніше встановити очисне обладнання.
Представниця України в Міжурядовій групі експертів з питань зміни клімату Світлана Краковська застерігає: якщо глобальна температура планети Земля підвищиться більше ніж на два градуси, то зміна клімату стане незворотною.
«В людства досі залишається шанс, його можна використати і температуру втримати в цих межах. Саме це стало одним із рішень Кліматичної угоди в Парижі, яка була прийнята всіма країнами світу, що було також безпрецедентно в світовій політиці», – нагадує вона в ефірі «Ранкової Свободи», але додає, що час на те, аби скористатись цим шансом, стрімко спливає.
Краковська стверджує, що переважна більшість наукового середовища не має сумніву в тому, що зміна клімату напряму пов’язана з людською діяльністю – за її даними, 97% вчених цієї галузі не піддають сумніву антропогенне походження змін клімату.
Експерт громадської організації «Екодія» Надія Артем’єва закликає не плутати думку вчених та економічно зацікавлених лобістів.
«Звичайно, що нафтовим компаніям, компаніям, які займаються видобутком природніх ресурсів, не зовсім вигідне скорочення видобутку того самого вугілля, скорочення видобутку нафти й газу, спалювання яких є великим забруднювачем атмосфери», – міркує вона.
Паризькій кліматичній угоді, підписаній 2015 року, передував Кіотський кліматичний протокол, який був прийнятий 1997 року та почав діяти 2005-го. Артем’єва пояснює, що Паризький документ передбачає не лише подальше скорочення викидів парникових газів, а й заходи з адаптації до тих змін клімату, які вже відбуваються.
«Коли приймався Кіотський протокол, зміни клімату вже спостерігали, вчені вже говорили про те, що клімат змінюється, але частка населення землі, яка відчувала прояви зміни клімату, була значно менша. Пройшло майже 20 років, відповідно зараз зміни клімату відчуваємо вже й ми в Україні, і мешканці північних країн», – порівнює еколог.