Стаття та фото з сайту ye.ua
Коли потрапляєш на Хортицю, важко повірити, що з усіх боків вона оточена великим промисловим містом. Годинами можна блукати звивистими стежками велетенського острова і не зустріти жодної людини. Можна досліджувати старовинні кургани і капища, гуляти густими лісами, сидіти на скелястих берегах Дніпра і спостерігати, як змії та ящірки гріються на сонці. І лише вид на Дніпровську ГЕС, яка розкинулася на півночі від Хортиці, та велетенські електроопори, що тягнуться через весь острів, нагадують про присутність людини.
Насправді життя вирує на Хортиці, особливо у вихідні і святкові дні, коли сюди приїздять туристи, щоб побувати у відновленій Запорізькій Січі, а місцеві приходять порибалити, поплавати чи влаштувати пікнік. Тому найкращий час для відвідин острова – це будні дні і ранковий час, тоді красою природи можна буде насолодитися сповна.
З материком Хортицю з двох боків з’єднують мости Преображенського. На фото двоярусний міст (для залізничного і автомобільного транспорту), що веде у центральну частину Запоріжжя.
На строві Хортиця дуже гарна природа.
Хортиця – найбільший острів на Дніпрі, розташований у Запоріжжі. Його площа становить близько 30 тисяч гектарів, протяжність із північного заходу на південний схід – понад 12 кілометрів. Острів сполучений з містом, через нього ходять маршрутні таксі, тут є туристичні бази та житлові будинки. Однак в той же час тут ще є дика і недоторкана природа.
Через острів тягнуться потужні лінії електропередач.
Хортиця повністю, а також прилеглі острівці і скелі, входить до національного заповідника. Найзаповідніші території – південні, де збереглися степи з реліктовими видами рослин, мальовничі озерця і протоки, а також плавні (заболочені чи підтоплені ділянки річки, вкриті заростями рослин).
З Хортиці відкривається вид на ДніпроГЕС.
Тут живе найбільше тварин і птахів, а тому на крайніх південних територіях Хортиці заборонена будь-яка діяльність та втручання в життя природи. Тут, на віддаленні від основних доріг і туристичних об’єктів, можна зустріти диких кабанів, косуль, оленів та велику кількість плазунів.
Ящірки тут ліниво гріються на сонечку. Неодноразово бачили ми на острові і змій.
Крім унікальної природи, Хортиця таїть в собі численні пам’ятки археології і історії. Адже тут з давніх-давен селилися люди, залишивши на згадку про себе поховальні кургани, святилища, знаряддя праці та інші речі, які досі знаходять на острові. То там, то тут можна побачити табличку, що позначає святилище доби ранньої бронзи, скіфський курган чи іншу пам’ятку.
Реконструкція скіфського кургану.
Гарною ілюстрацією цього є Скіфський стан – музей просто неба, де реконструйовані поховальні кургани та насипано кілька штучних, щоб відтворити вид місцевості.
у музеї просто неба “Скіфський стан”.
Найцікавіше місце – лапідарій (зібрання кам’яних скульптур), де колом стоять пам’ятки різних епох: скульптури-баби, шляхові стовпи, жорна, ступи, хрести тощо.
Лапідарій – зібрання кам’яних скульптур.
Підписатися на канал “Є” в Youtube
В добу козацтва Хортиця стала стратегічним місцем. Поблизу неї, на Малій Хортиці, Байда Вишневецький заснував першу Січ. А згодом і велика Хортиця перетворилася на місце базування козаків. Звідси починалися повстанські походи, тут була залога реєстрових козаків, військова база Івана Сірка, козацькі зимовники (обійстя, де перебували в невоєнний час, особливо взимку) XVІІІ століття.
Реконструкція святилища доби ранньої бронзи. Козацький бекет (вишка), з якого стежили за пересуванням ворогів.
Дізнатися, як облаштовували свій побут козаки, можна і зараз, відвідавши історико-культурний комплекс «Запорізька Січ».