Сумний прогноз озвучили фахівці ООН. Вони стверджують, що до 2050 року пластику в Світовому океані буде більше, аніж риби, якщо людство не оговтається та не відмовиться від одноразових пляшок, пакетів та посуду. – Ситуація справді дуже загрозлива, – розповідає газеті Експрес Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України. – У Тихому океані між Каліфорнією та Гавайськими островами дрейфує “пластиковий острів”, який переважно складається з пластмасових відходів цивілізації. Ще недавно маса цього утворення перевищувала 4,5 мільйона тонн, а площа – 34 млн. км2. Казати про нинішні розміри важко, оскільки сміття стрімко накопичується в океані, з кожним днем його все більше й більше.
Сьогодні його радше можна назвати великим світовим звалищем. Змиваючи сміття з берегів Північної Америки та Південно-Східної Азії, Світовий океан зносить його по спіралі в центр своєї водяної плоті. Коли саме почав утворюватися дрейфуючий смітник, точно не відомо, але вперше він був помічений у 50-х роках минулого століття. Висновки екологів невтішні — позбутися його майже неможливо. Капітан Чарлз Мур, який брав участь у морських подорожах Морської дослідницької організації “Альгаліта”, дійшов висновку, що четверта частина водної поверхні покрита плаваючим пластиковим сміттям. Сьогодні велика тихоокеанська сміттєва ділянка на 90% складається із пластику, загальна маса якого в шість разів перевищує масу природного планктону, а площа – навіть територію США!
За різними оцінками, щороку в Світовий океан людство скидає від 5 до 12 мільйонів тонн пластику. Мине ще декілька років, і на кожні три кілограми риби там припадатиме кілограм пластику, а через двадцять-тридцять років може статися, що риби там буде й менше, аніж поліетиленових пакетів та різного сміття. – Яка небезпека від пластику? – Щорічно на кожного мешканця планети припадає не менше як тисяча виготовлених целофанових пакетів. Сумарний їхній випуск становить 6-7 трлн. штук у рік. І майже стільки ж пакетів викидається. При їхньому згорянні виділяється велика кількість вуглекислого газу, який руйнує озоновий шар. Якщо ж утилізація відбувається природним шляхом, то вона займає понад 400 років, адже бактерій, здатних переробляти полімерні сполуки, із яких складаються поліетиленові пакети, в природі не існує. Виробництво пластмаси збільшується кожного року на 9%. Всесвітня громадська організація “За природу” встановила, що кожного року від пластикових пакетів тільки в Ньюфаундленді гине більше як тисяча китів, тюленів та черепах. Понад мільйон морських птахів і ссавців помирають через проковтування пластикового сміття, яке вони часто приймають за їжу. – Чи впливає засміченість океанічних вод на якість риби, яка потім опиняється на нашому столі? – Вочевидь, що так. У рамках експерименту американські вчені досліджували риб, куплених на ринках в Каліфорнії та Індонезії. Багато з них містили в кишечнику частинки пластику. За словами вчених, пластик, як “губка”, вбирає в себе хімікати й переносить їх в організм риб, вступаючи в хімічну реакцію зі шлунковим соком. Тому ймовірно, що шкідливі речовини в мікроскопічній концентрації можуть бути і в м’ясі риби. – Чи є вихід із цієї ситуації? – Потрібно відмовитися від пластикового посуду та поліетиленових пакетів, перейти на екоупакування, тобто пакети, які розкладаються під дією води, ультрафіолетових променів чи інших чинників навколишнього середовища.
Автор : Леся Ясинчук expres.ua