Джерело: www.obozrevatel.com
Ще в серпні 2017 року населення планети витратило природні ресурси, розраховані на весь рік. Тож тепер людство живе в борг, позичаючи запаси наступних років. Такий висновок оприлюднили екологи Global Footprint Network з Окленду. За допомогою методики, яка вимірює відновлювальні ресурси та дає змогу визначити, коли планета вже не зможе відновити їх, вони змогли спрогнозувати символічний дедлайн безвідповідального використання дарів природи.
Ця проблема особливо загострилася в останнє десятиріччя, проте турбує здебільшого екологів. Вони залучають до її вирішення відповідні організації, міністерства і служби. Зокрема, ініціюють обговорення теми збереження довкілля навіть на світських заходах, таких як вручення “Оскара”, кінофестивалях, економічних форумах та на зустрічах перших осіб держав.
Несподіваними союзниками екологів у вирішенні екологічних проблем став великий бізнес. Кожна велика компанія дбає про якість своєї продукції та репутацію. І що крупніша фірма, то більше. Зважати на екологічний тренд для них — не примха, а необхідність. Тому вони шукають способи, як зберегти природні ресурси і мінімізувати свій вплив на довкілля. Уже були спроби вирощувати м’ясо в пробірках, в Японії навіть намагалися виробляти папір з каменю, а у Фінляндії створювали ферми в коробках в центрі мегаполісів. Що далі?
Сучасні масштаби забруднення природного середовища стимулюють виробників шукати нові способи вирішення цієї проблеми, яку не можна поставити “на холд” і ще більше ускладнити ситуацію, проґавивши нагоду зарадити їй. Екологічність — один із сучасних європейських трендів виробництва. Великі компанії, особливо ті, діяльність яких пов’язана з використання відновлюваних ресурсів для виробництва продукції, почали долучатися до світового тренду з піклування про навколишнє середовище.
Принцип екологічного виробництва, якого дотримується компанія МХП упродовж 20 років своєї діяльності, слідуючи принципам сталого розвитку, змусив шукати шляхи, як мінімізувати відходи виробництва і зробити його безпечним та екологічним. Холдингу вдається підтримувати хорошу репутацію, відмінну якість продукції, і головне — показувати приклад того, як Україна може перейти на альтернативні джерела енергії і мінімізувати вплив на довкілля. При цьому компанія продовжує нарощувати потужності, відкривати нові переробні заводи, зокрема у Словаччині та Нідерландах, збільшувати обсяги випуску продукції і залишатись одним із лідерів агроекспорту.
Очищення бактеріями
Сьогодні на птахофабриках холдингу вода проходить триступеневу очистку. Вона очищується не хімікатами, а живими бактеріями в аеротенках, що дозволяє зберегти її природні властивості. За якістю вона не поступається питній, і її можна використовувати повторно для господарських потреб. Зокрема, на “Вінницькій птахофабриці”, яка є найбільшою в Україні та другою за розмірами в Європі, діє очисний комплекс. Він повністю автоматичний, а його безперебійну діяльність забезпечує система SCADA. На випадок аварійної ситуації передбачено три резервуари по 50 тис. м3 кожний, що дає змогу близько місяця працювати без очищення в накопичувальному режимі. Тож, надійність системи гарантована.
Паливо із соняшникового лушпиння
Щоб максимально ефективно використовувати всі наявні ресурси і підтримувати повний цикл виробництва, на підприємствах МХП, зокрема, на “Миронівському заводі з виготовлення круп і комбікормів”, побудували котельню, яка працює на біопаливі — соняшниковому лушпинні з олієпресових заводів, що дає змогу забезпечити парою технологічні процеси і власні потреби підприємства без використання природного газу.
Дахи-батареї
Компанія практикує використання сонячних панелей на дахах будівель своїх виробничих об’єктів. Наприклад, в якості експерименту на виробничій бригаді “Миронівської птахофабрики” була встановлена сонячна батарея потужністю 9 кВт, яка надає електроенергію для пропускного пункту, а також забезпечує опаленням та здійснює підігрів води.
Біофільтр із деревної щепи
Одночасно із запуском потужностей “Миронівської птахофабрики” на комплексі з переробки запрацювала й унікальна система аспірації, аби запобігти шкідливим викидам в атмосферу. Очищення повітря відбувається через біофільтр, в основі якого — соснова щепа. Вона забирає із газо-повітряної суміші гази та органічні речовини. Така система забезпечує якість очищення на 91-97%.
“Зелена” енергія з посліду
Ще одна птахофабрика МХП — “Оріль-Лідер” — пішла інноваційним шляхом використання органічних відходів. З 2012 року вона працює на курячому посліді, який використовується для продукування біогазу, що робить виробництво повністю екологічним. Його потужність сягає 5,5 МВт. Біогазовий комплекс вирішує завдання утилізації курячого посліду, виробляючи при цьому 40 тис. МВт електроенергії і більше 8 тис. Гкал тепла в рік. Цей об’єкт розроблений за сучасними технологіями, не забруднює навколишнє середовище, а за рахунок утилізації метану знижує рівень викидів парникових газів. Уже сьогодні МХП генерує близько 50% всього біогазу в країні, виробленого з органічних відходів. Це — унікальна технологія. У світі практично ніхто не працює виключно на курячому посліді. Він вважається складною речовиною для виробництва біогазу і тому його розводять силосом в співвідношенні 70% силосу і 30% посліду.
Таку ж практику перейняла і “Вінницька птахофабрика”. Наразі тут закінчується будівництво першої черги другого біогазового комплексу холдингу проектною потужністю 12 МВт. Фахівці прогнозують, що до 2020 року, коли буде закінчено другу чергу будівництва, цей біогазовий комплекс буде найбільшим у світі із потужністю 24 МВт “зеленої” енергії.
Тільки за минулий рік за рахунок виробництва “зеленого тепла” вдалося замістити понад 1 млн кубометрів газу. І це при тому, що на біогаз переробляються пташиний послід, відпрацьована вода, силосна маса, відходи забійного цеху та флоатаційний шлам. Натомість можна отримати близько 38,5 млн КВт “зеленої” енергії (результати 2017 року).
Сьогодні біогазові потужності МХП — це більше половини такого палива в країні. Компанія продемонструвала нові можливості українського агрокомплексу, які раніше ніхто не реалізовував. Це перші кроки до зміни держави і її впевнений рух до енергетичної незалежності та вагомий внесок у збереження екології.
Вітчизняні лідери агроринку дотримуються курсу на екологізацію виробництва і можуть стати прикладом для інших виробників із суміжних галузей не лише України, а й світу. Наскільки ефективні їхні ініціативи в цьому напрямку — покаже час. А поки що — це правильний курс, орієнтований на майбутнє.