1 березня 2017 року у приміщенні Оргуського інформаційного центру відбувся Міжрегіональний науково-практичний семінар «Охорона степових ландшафтів Донецької та Луганської областей». Проведення семінару стало можливим завдяки громадській організації «Екомаг», в рамках проекту «Відновлення степового ландшафту з виходами крейди в інтересах громад, що постраждали під час проведення антитерористичної операції» за підтримки Програми малих грантів Глобального екологічного фонду, що впроваджується Програмою розвитку ООН.
До роботи семінару долучились працівники Мінприроди, співробітники обласних екологічних департаментів Луганщини і Донеччини, експерти з охорони природи, працівники степових заповідників.
Задачею семінару було оцінити стан охорони степів в східних областях України, загрози, що спричинені необдуманим господарським використанням степів, а також військовими діями на сході України.
За даними еколога МБО «Екологія-Право-Людина» Олексія Василюка, більше половини всіх заповідних територій східних областей потрапили в зону АТО. Понад 60 з них вже зазнали руйнівних пошкоджень, викликаних пожежами, обстрілами та несанкціонованим видобутком корисних копалин. При цьому, як повідомив експерт наукової групи Ukrainian Nature Conservation Group Григорій Коломицев, менш ніж 2% степів в Україні входить до складу територій природно-заповідного фонду. Це при тому, що загалом у степовій зоні в природному стані збереглось за різними оцінками від 1 до 3 відсотків природних територій.
Шляхи порятунку степу шукали учасники семінару.
Степи є найбільш пошкодженим природним ландшафтом у Європі. Проте майже повністю лишають яс незахищеними. Колосальні площі степових ландшафтів на півночі Луганщини, в долині р. Кальміус на Донеччині, та й на тимчасово непідконтрольній території можуть стати новими заказниками, національними парками і природними заповідниками. Першочерговим заходом,необхідним для того, щоб змогти зберегти степи, які поки не охоплені охороною, є підготовка нових клопотань щодо створення заповідних об’єктів. Мінприроди України готове сприяти погодженню таких клопотань. Натомість ініціатива щодо виявлення нових, вартих охорони територій, повинна походити з регіонів.
Крім того, для охорони всіх наявних залишків степу від оранки, видобутку корисних копалин або залісення, необхідні і законодавчі заходи. На думку учасників семінару, таким заходом має стати юридичне визначення степів. На думку експерта Державної екологічної академії післядипломної освіти Анатолія Джоса, таким заходом може бути повернення до класифікатора земельних угідь категорії «землі з особливим рослинним покривом» та включення всіх залишків степів до цієї категорії. Альтернативною думкою є введення нової категорії земель «степ» до земельного кодексу, на рівні з лісами і землями водного фонду.
Для популяризації степів, учасники семінару запланували запровадити державне свято «День степу». На думку керівника відділення Українського степового природного заповідника «Кам’яні Могили» Віктора Сіренка, такий захід матиме важливе символічне значення, якщо буде започаткований саме в 2017 році. Саме цього року виповнюється 90 років з часу створення заповідника «Кам’яні Могили», що традиційно є одним із символів охорони степу в Україні. Крім того, учасники семінару вражають за необхідне проведення щорічних наукових конференцій з охорони степів. Перша така конференція відбудеться вже цього місяця (14-16 березня) у національному природному парку «Меотида» на Донеччині. Планується що конференція збере понад 100 експертів з охорони степів та працівників природно-заповідного фонду і започаткує на майбутнє серію таких конференцій.