Джерело: blogs.pravda.com.ua
Бізнес та держава мають разом відповідати на глобальний виклик людства
В світі ще залишились політики, які називають зміни клімату штучно вигаданою проблемою, до якої людство не має жодного стосунку. Проте серед науковців панує інша думка. Ріст викидів парникових газів та глобальне потепління, різка втрата біорізноманіття та знеліснення — ситуація різко загострилась в останні 30-50 років. Вчені сперечаються хіба що щодо рівня відповідальності людей за кліматичні зміни та шляхи протидії цим змінам.
Нещодавній звіт “Global Warming” Міжурядової групи експертів з питань змін клімату показує стурбованість. Через викиди парникових газів глобальна температура до 2040 р. підвищиться на 1,5˚С порівняно з доіндустріальним рівнем. І хоча Паризька Угода щодо клімату зобов’язала країни втримати потепління до межі +2° C, не факт, що ці домовленості буде дотримано.
Причина в тому, що уряди і бізнеси діють в умовному трикутнику “екологія – енергетика – економіка”. Для економічного розвитку потрібна енергія. Чим дешевша енергія, тим краще. Але виробництво і споживання енергії дають близько 2/3 світових викидів парникових газів. Власне, тільки видобуток викопного палива та виробництво енергії з нього це 35% викидів. Заходи із скорочення викидів коштують чимало. Їх впровадження допомагає екології, але додається до вартості товарів та послуг, зменшуючи їх конкурентоздатність.
Наприклад, Китай має найбільшим викликом саме перехід від спалення вугілля для виробництва електричної та теплової енергії до більш чистих джерел. Починаючи з 2011 року КНР споживає більше вугілля, ніж всі інші країни разом! Все це елементи великого рівняння і кожна з країн вирішує, як збалансувати економіку-енергетику-екологію в своїй кліматичній політиці.
Але не діяти не можна. Згаданий звіт “Global Warming” прогнозує посилення дефіциту їжі, масову міграцію, пожежі та масове відмирання коралових рифів до 2040 р. Зміни клімату мають і грошовий вимір. Битки глобальної економіки сягнуть 54 трлн. дол. США при збільшенні температури на 1,5˚С та 69 трлн. дол. — при збільшенні на 2˚С.
Щоб втримати зростання температури в межах 1,5˚С, потрібно в наступні 10 років зменшити глобальні викиди вуглецю майже вполовину. Щоб створити та запровадити нові чисті енергетичні технології та підвищити енергоефективність, потрібно збільшити інвестиції в ці напрямки у 5 разів до 2050 р. При цьому розрахунки показують, що за такого сценарію, відновлювані джерела енергії повинні складати 75%-80% від загального виробництва електроенергії.
Яка у цьому всьому роль бізнесу? Підприємствам — особливо у секторах, які критично залежать від клімату та природних ресурсів — потрібно адаптуватися до нових умов навколишнього середовища та дедалі частіших екстремальних погодних явищ. Компанії також відчувають тиск з боку споживачів, які вважають кліматично політику компанії важливим критерієм вибору. Чимало міжнародних компаній самотужки почали вживати заходів для зменшення власного впливу на довкілля за рахунок зменшення викидів або створення вуглецево-нейтральних продуктів.
Наприклад, світові виробники спортивного взуття, наприклад, вже змагаються, хто представить більше моделей із перероблених відходів і хто запропонує їх найбільший вміст. Корпорація Bosch нещодавно оголосила, до досягла вуглецевої нейтральності всередині компанії та планує поширити вимогу рухатись в такому ж напрямку і на партнерів зі свого ланцюгу постачання.
А до тих компаній, які зараз не надто цікавляться власним впливом зміну клімату, рано чи пізно прийде суворе державне регулювання. В країнах Західної Європи за тонну викидів CO2 потрібно сплатити від 14 до 108 (!) євро податку. В Україні, наприклад, такий податок складає лише 0,37 євро. Поки що… Деякі компанії можуть зіткнутись із зростанням своїх операційних або інвестиційних витрат, щоб відповідати новим правилам.
А нові правила будуть. Йдеться про так званий механізм транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM). За логікою ЄС, жорсткі екологічні вимоги та енергетична політика європейських держав дозволити їм досягнути суттєвого скорочення “вуглецевого сліду” своїх економік. Звичайно, що це відобразилось на кінцевій вартості продукції. Водночас, при виробництві товарів, які постачаються на європейські ринки з інших країн, можуть застосовуватись “брудні”, але більш дешеві технології виробництва енергії. Або саме виробництво є більш вуглецемістким. На думку європейців, різниця в кліматичній політиці країн дає несправедливу конкурентну перевагу таким виробникам. При цьому забруднення довкілля, як ми всі розуміємо, не обмежується кордонами держав і впливає на весь світ. Відповідно, ЄС хоче змінити цю ситуацію та ввести додаткові фінансові інструменти, які змусять платити постачальників вуглецемістких товарів.
Які саме будуть ці обмеження, дізнаємось вже влітку, колі їх презентує Єврокомісія. Але те, що вони можуть торкнутись й українського експорту до ЄС, наприклад, металургічної продукції, це 100%. Не треба забувати, що зі зміною адміністрації США виникає потужний політичний альянс щодо кліматичних із Європейськім Союзом, і механізм транскордонного вуглецевого регулювання стане новою світовою реальністю.
Інвестори також роблять клімат більш важливим для своєї діяльності. На жаль, через пандемію Глобальний альянс сталих інвестицій (Global Sustainable Investment Alliance) затримує звіт по ситуації на 2020 р. Але у 2016-2018 рр. на п’яти основних ринках, що відслідковуються Альянсом, було залучено на 34% більше коштів — понад 30 трлн дол. Майже 400 інвесторів, що управляють активами вартістю понад 35 трлн дол, підписали ініціативу “Кліматичні дії 100+”, яка покликана натиснути на найбільші компанії-забруднювачі, щоб “стримувати викиди, покращувати управління та посилювати фінансові розкриття, пов’язані з кліматом”. Існує рух власників активів Net-Zero Asset, які зобов’язуються досягти вуглецево-нейтрального портфелю до 2050 р.
Протидія змінам клімату — найбільший виклик для людства, вважає Білл Гейтс. В своїх останніх інтерв’ю та у книзі “Як уникнути кліматичної катастрофи” (українське видання якої, до речі, незабаром випустить CEO Club Ukraine) він говорить про необхідність зменшити викиди з нинішніх 52 млрд т парникових газів до нуля. Це буде дуже складно зробити, і Білл Гейтс вважає, що лідерство у цій трансформації мають взяти на себе уряди. “Ми повинні давати “цінові сигнали”, які повідомляють приватному сектору, що ми хочемо зелених продуктів”, — каже він. Несподівано чути таке від прихильника невтручання держави у справи бізнесу.
На думку Білла Гейтса, зелена енергетика та нові виробничі технології не дадуть повного ефекту. Крім зниження викидів, потрібно, щоб залишки парникових газів врівноважувались шляхом поглинання еквівалентної кількості з атмосфери. Один із способів це зробити — садити дерева. І це дійсно потрібна річ, адже з того часу, як люди почали вирубувати ліси, Земля втратила 46% дерев! Міжнародна дослідницька група, очолювана Жаном-Франсуа Бастеном із Швейцарської вищої технічної школи Цюріха, порахувала, що висадка 500 млрд дерев дозволить зменшити атмосферний вуглець приблизно на 25%. Цього достатньо, щоб нейтралізувати близько половини всього вуглецю, що викидається людьми з 1960 р.
Цікаво, що українські бізнесмени інтуїтивно відчували правильність висадження дерев ще до заяв Гейтса. Минулого року я був одним з ініціаторів акції “Озеленення України”, в рамках якої бізнесмени з CEO Club Ukraine та активісти планували висадити один мільйон дерев. Але висадили вдвічі більше. Цей успіх надихнув нас на масштабування проєкту в світовому масштабі. В один день, 10 квітня, ми плануємо висадити ще один мільйон дерев, але вже в 100 країнах. Сподіваюсь “Озеленення Планети” також поб’є минулорічний рекорд і приверне увагу світу до проблемі знеліснення та кліматичних змін.
Наостанок я хотів додати, що український бізнес та держава у особі уряду мають рухатись назустріч один одному в питанні протидії змінам клімату. Адже уряд активно бере участь в переговорах з ЄС щодо кліматичної політики. Бізнесмени хотіли б знати, які зміни кліматичного законодавства ЄС та України їх чекають, чи буде відновлене в якомусь вигляді стимулювання відновлювальної енергетики. Тому що бізнес має надзвичайну здатність адаптуватись до нових умов, але напрям, куди прямує Україна, задає влада. Для танго потрібні двоє. Тільки у діалозі бізнесу та держави — поєднанні довгострокового стратегічного планування державних інституцій та підприємницького таланту — Україна зможе стати провідною країною у боротьбі зі змінами клімату.