Джерело: rubryka.com
Відповідно до закону «Про відходи» з 1 січня 2018 року всі українці мали б сортувати сміття. Проте на практиці закон про обов’язкове сортування сміття досі не реалізований. Ключова причина тому – відсутність інфраструктури для збирання, сортування, переробки і безпечного захоронення відходів.
Тим не менше, культура сортування сміття за останній рік активно розвивається, і з кожним днем все більше українців свідомо обирають еко-стиль життя. Про те, як самостійно почати сортувати сміття читайте у зручній інструкції від «Рубрики».
У цьому ж матеріалі ми розкажемо про те, як сортують сміття в різних регіонах України.
РІВНЕ
Щодня на Рівненський полігон привозять до 500 тонн різного сміття. Цінна вторсировина тут гниє, забруднюючі ґрунти і підземні води.
Активістка, мешканка Рівного, керівниця ГО «Країна зелених змін» Поліна Полюхович уже другий рік поспіль вчить містян сортувати сміття. Один з її проектів – громадська сортувальна станція. Сюди можуть приносити сміття, придатне для вторинної переробки, усі свідомі мешканці міста. Головна умова – сировина має бути чистою та сухою.
Сміттєва проблема у Рівному виглядає абсурдно. Адже на відміну від інших міст України тут є новий сміттєпереробний завод. Є спеціалізована техніка та понад дві тисячі контейнерів для збору пластику, скла.
Однак сортування не налагоджене. Причина фінансова: захоронити відходи вдесятеро дешевше, ніж відправити їх на переробку. А міська влада не наважується підняти ціну для населення. Тим не менше проектам Поліни і в таких умовах вдається поволі зрушувати віз з місця. Своїм досвідом активістка готова ділитися з владою.
«Я мала розмову з радником мера, і мені дали зрозуміти, що зараз влада в цьому проекті не зацікавлена. І взагалі це доволі складний процес. Я не можу стверджувати однозначно, що мер буде проти. Але відчуття і реалії свідчать про те, що буде негативний результат. Проте треба спробувати», – розповідає Поліна Полюхович в коментарі DW.
Відсортоване на станції сміття активістка відправляє на інші заводи. Приміром, папір – на картонно-паперову фабрику. Там з нього роблять серветки, лотки для яєць, туалетний папір. Пластик переробляють на тази, відра або навіть синтетичні наповнювачі для курток і подушок. На цементний завод іде решта відходів, їх використовують як паливо. Активістка каже, що усі підприємства чекають на сировину з нетерпінням. Деякі навіть вимушені закуповувати її за кордоном.
Прочитати статтю повністю можна за посиланням https://rubryka.com/article/yak-sortyut-smittya-v-regionah/