стаття by tribuna.pl.ua
Уже четверта частина багатоквартирних будинків у Луцьку утворили ОСББ. Це, щонайменше, 340 багатоповерхівок. Одночасно з організацією об’єднань співвласників здійснюються глобальні заходи з енергоефективності: утеплення, встановлення індивідуальних теплових пунктів та ін.. Тобто значна частина городян має унікальну можливість економити на вартості комунальних послуг і жити при цьому у комфортних умовах. У порівнянні з полтавськими реаліями контраст — разючий.
На прес-тур до одного з найенергоефективніших міст Україні Луцька (і, певно, найбільш енергоефективного обласного центру) журналістів зі всієї України запросили у грудні. Якраз вдалий час, аби переконатися: заощадливе використання енергоресурсів не дорівнює холоду у помешканнях чи вимкненим вуличним ліхтарям у ранні зимові вечори. Волинян бажання зекономити “довело” до підвищення комфортності побутових умов і помітного зменшення цифр у платіжках.
Позитивний шок — візит до першого в Україні Центру енергоефективності та енергозбереження. Тут лучанам розказують, як взяти кредит на термомодернізацію будинків, як підготувати дім до утеплення, які заходи з енергоефективності і в якій послідовності слід провести у кожному конкретному випадку, а також консультують городян з питань створення ОСББ. Тобто ламати голову, за що взятися передусім, плутатися у технічній документації та блукати по сотнях тематичних сайтів лучанам не доводиться. Ясно, що відбувається все абсолютно безкоштовно. Звертаються до центру не лише голови ОСББ, а й пересічні городяни, власники приватних будівель.
На його думку, місто повинно допомагати мешканцям, але не робити всю роботу замість них. Тому будь-які ініціативи городян — особливо зі створення ОСББ чи енергоефективності — у Луцьку вітаються і підтримуються. Що більша самостійність лучан у прийнятті рішень про своє життя, то відповідальніше вони ставляться до інших аспектів життя рідного міста.
Центр енергоефективності та енергозбереження знаходиться на першому поверсі знакового будинку. Мешканці півстолітньої п’ятиповерхівки, утворивши ОСББ, взяли поки що найбільший у Луцьку кредит на термомодернізацію — 3 млн. грн.
– Ці кошти будуть витрачені на повну модернізацію будинку: від заміни вікон, покрівлі, інженерної мережі до встановлення ІТП та утеплення будинку, – розказав голова ради голів ОСББ Луцька Роман Бондарук.
На час прес-туру роботи з повної реконструкції даху щойно закінчилися і ремонтники активно займалисяутепленням стін.
Мовою цифр
Житловий сектор в Україні споживає вдвічі більше енергії, ніж у Європі. Втрати при цьому доходять до 60%, розказав представник Фонду держенергоефективності Андрій Шиян. При такому “обігріванні повітря за вікном” вартість комунальних послуг для українців завжди буде захмарною.
Якщо говорити про даремні витрати газу, то з 18,6 млрд. кубометрів газу, який наразі використовується для опалення багатоквартнирних будинків по всій Україні, понад 11 млрд. кубів іде “в нікуди”: через застарілу систему центрального теплопостачання, через стіни будинків, старі вікна і двері, системи вентиляції і т.ін.
– На рівні держави необхідність енергоефективності та енергозбереження постійно озвучується. Але, на нашу думку, робиться для цього недостатньо. На субсидії у 2017 році з держбюджету виділено майже 50 млрд. грн.. А на компенсації громадянам, які за державною програмою отримуватимуть “теплі кредити” для термомодернізації житла — всього 800 млн. гривень. І то, половина з цих коштів — під потужним тиском експертів та громадськості. Загалом же, за приблизними підрахунками, у термомодернізацію усього багатоквартирного житлового фонду України потрібно вкласти 1 триліон гривень. Для нашої держави ця сума — нереальна. Тому ініціативність у цьому напрямку, подібну луцькій, треба всіляко вітати і популяризувати, – вважає аналітик ГО “Український центр європейської політики” Дмитро Науменко.
огляду на це досвід Луцька — ще більш показовий. Тут вже кілька років беруть значні кредити для реконструкції міської системи теплопостачання та поступової енергомодернізації бюджетних закладів, у тому числі дитсадків, шкіл, лікарень та ін.. Завдяки грамотному енергоменеджменту скорочення видатків наенергоносії вже складає 12% на рік, а це 5 млн. грн. і лише у бюджетних установах. Причому здебільшого кошти витрачаються саме на заходи з термомодернізації. Адже фахівці порахували: використання альтернативних видів енергії (зокрема, вітрової чи сонячної) у Луцьку недостатньо ефективне або дуже обмежене.
Повна стаття за посиланням https://tribuna.pl.ua/news/lutskij-dosvid-samoorganizatsiya-ta-energoefektivnist/