“Сонце повільно викочується з-за дерев на чисте синє небо. П’янить запахами різнотрав’я, у небі ширяють птахи. Під ногами – яр на кілька десятків метрів, що впирається у крутий вигин Сіверського Дінця. Легкий вітерець грається із зеленню на схилах. Над Крейдяними горами розвиднюється. Про те, що все це відбувається на Донбасі, нагадує хіба що труба ТЕЦ, що стирчить десь із-за дерев на горизонті.
Біля підніжжя «гір», як їх називають місцеві, розкинулося невеличке село Крива Лука. З-поміж сотень подібних українських сіл його вирізняє сусідство з природним заповідником «Крейдяна флора», про що час від часу згадують місцеві. А ще 2014-го року сюди, на свої дачі, перебралися кілька жителів Донецька. Сподівалися, що за «місяць-два все заспокоїться» і можна буде повернутися додому. Однак згодом стало зрозуміло, що війна надовго.”
Найтепліша стаття від РадіоСвобода про справжній, красивий Донбас: читати статтю повністю
Заглавне фото- Радіо Свобода