Регіональні ландшафтні парки (РЛП) вже традиційно є складовою структури природо-заповідної діяльності будь-якої держави. До їхніх основних функцій відноситься не лише охорона біорізноманіття і створення умов для рекреації, але й забезпечення екологічної освіти та виховання населення. Та й власне існування ландшафтних парків вже виконує певну світоглядно формуючу роль у суспільстві: самий факт утворення подібних заповідних об’єктів визначає актуальність для держави та суспільства цього питання – значення для сучасників того, що вони залишать своїм дітям та внукам.
Аналізуючи стан заповідної справи в Україні, з жалем ми підсумовуємо, що природоохоронна діяльність в Україні не належить до пріоритетних. Сьогодні відсоток природо-заповідних територій в нашій державі ледь сягає 6 % від загальної площі країни, натомість як для більшості європейських країн звичайним є 10–15%. Для Дніпропетровщини цей показник ще «більш невтішний» – площа її природо-заповідного фонду ледь сягає 3% від території області. І хоча на її теренах створено 4 ландшафтний парки, жоден із них до цього часу не функціонує.
Одним з найвизначніших не лише у природничому, але й в історико-культурному планах місць є територія так званого Дніпровського Надпоріжжя – ділянка порожистого Дніпра від м. Дніпро – з півночі до м. Запоріжжя – з півдня протяжністю десь біля 100 км. В геологічному контексті Пороги є виходами гранітних та інших гірських порід Українського кристалічного щита в руслі Дніпра вік яких сягає 3 млрд. років! (Що вже саме по собі є унікальним явищем). Свого часу це були найнебезпечніші місця для судноплавства, а одночасно, й наймальовничіші ландшафти Європи. Звичайно, нині Пороги і прилегла до них територія затоплені водами Дніпровського водосховища. Натомість навіть сьогодні зберігається унікальність цього природно-географічного комплексу з великою кількістю прибережних балок, вкритих степом і байрачними лісами, з рідкісними представниками флори та фауни, що вимагає додаткової уваги до створення умов по їх збереженню та відтворенню, зменшенню на них антропогенного впливу. Тож не дивно, що свого часу (ще у 1994–2003 роках), виникла ідея щодо створення саме на цій території регіонального ландшафтного парку «Дніпрові Пороги», який мав би включати в себе землі Дніпропетровського, Солонянського та Синельниківського районів від с. Старі Кодаки до межі Дніпропетровської та Запорізької областей по Дніпру. Але, зважаючи на значні розміри території та обмеженість фінансування, у 2008 році під створення РЛП з назвою «Придніпровський» було виділено 4,92 тис. га у Солонянському районі на базі Микільської-на-Дніпрі, Військової та Башмачанської сільських рад.
Фактично, Порожистий Дніпро та всі прилеглі території є не лише унікальним геологічним та природно-біологічним утворенням (чого самого по собі достатньо для отримання статусу подібного парку), а й місцем з багатою культурно-історичною спадщиною. Сакральне значення цієї території Степового Подніпров’я для всього українського народу важко переоцінити – археологічні пам’ятки розташовані тут датуються задовго до Різдва Христового: це і кургани епохи бронзи (ІІІ – І тис. до н.е.), і скіфські та сарматські кургани (ІV – ІІ ст. до н.е.), і поселення Сурсько-дніпровської культури нової кам’яної доби (VII – V тис. до н.е.) біля с. Олексіївка, і Микільський кромлех – святе місце язичників (за одними даними відноситься до ХІІ – Х тис. до н.е., за іншими – ІІ тис. до н.е.), і свідчення більш близької до нас історії – пам’ятка археології національного значення – Городище в с. Башмачка, яка відноситься до черняхівської культури (приблизно 1 700 років тому), місце загибелі від печенізької кінноти київського князя Святослава Ігоревича у 972 році, що також є історичною пам’яткою національного значення, тощо. І взагалі, слід відзначити, що Дніпрові Пороги та степові простори Надпоріжжя з їх геолого-географічними особливостями були визначальним для формування світогляду населення на прилеглих територіях: саме тут проходили торгові шляхи світового значення, відбулося зародження та поширення українського козацтва, Кодацька фортеця стала опорним пунктом козацтва у часи Визвольної війни під керівництвом Богдана Хмельницького, на цих землях козацтво намагалося налагодити своє господарське життя у період «постСічі» – після насильницької ліквідації московськими військами Запорізької Січі у 1775 році. Нажаль, із затопленням Порогів змінився і їх ментальний вплив на місцеве населення, та й на всю Україну. Разом з тим, утворення та повноцінне функціонування таких об’єктів природоохоронної (і не тільки) діяльності як регіональні ландшафтні парки, дозволяє забезпечувати збереження типових та унікальних природних (а також й історико-культурних) комплексів даної місцевості та створення умов для організованого відпочинку населення, розвитку туризму та рекреації. Разом тим, ще одним, не менш важливим завданням будь-якого РЛП є організація та здійснення екологічної освіти та виховання. А враховуючи сакральне значення території РЛП «Придніпровський» («Дніпрові Пороги») для всіх українців – то мова має йти ще й про патріотичне виховання.
Аналіз подій щодо створення РЛП «Дніпрові Пороги» (нині «Придніпровський») у часі не є втішною: ідея щодо створення парку виникла ще у 1994 році, а її наукове обґрунтування відноситься до 2003 р.; рішення про виділення території під парк – 2008 р.. Разом з тим, на початок 2017 року можна сказати, що парк функціонує номінально – територію визначено на папері, а повноцінної адміністрації, яка б мала забезпечувати виконання парком його безпосередньої ролі щодо збереження та відродження природно-історичної спадщини досі не створено. Власне навіть назву, передбачену проектом, яка була найбільш прийнятною та як найнаочніше демонструвала всю цінністю та унікальність цієї території – «Дніпрові Пороги» – не вдалося зберегти: під час прийняття рішення про створення парку у 2008 році її було змінено на більш «нейтральну» та знеособлену – «Придніпровський». Тож основну роботу, яку за останні 9 років вже треба було закінчити щодо зонування території і її більш детального наукового дослідження, ще ніхто й не починав. Що ж тоді говорити про просвітницьку та виховну діяльність? З точки зору регіональних органів влади, до чиїх повноважень належить прийняття рішення про створення адміністрації парку, то не є нагальною проблемою. Натомість подібне відсторонене ставлення влади до вирішення таких питань є негативним прикладом для всього суспільства й формує відповідне «незаангажоване» відношення не лише до проблем екології та природоохоронної діяльності, але й до питання нашої історичної та культурної спадщини, підриває підвалини формування національної самосвідомості, сприяє втраті спадкоємності між поколіннями, започаткованій ще у радянські часи.
Вперше змінити ситуацію на краще вдалося лише у 2016 році, коли до громадського руху за створення парку долучився народний депутат України Андрій Денисенко. За його сприяння цей рух отримав не лише ідейну підтримку, але й був нарешті почутий «у владних коридорах». Однак і тепер не так просто здолати бюрократичні перепони, і доки точаться дискусії щодо того, яким бути парку і хто першим візьме на себе сміливість щодо управління територією, волонтери та активісти взялися проводити інформаційну кампанію на підтримку створення РЛП «Дніпрові Пороги», учасниками якої стали не лише науковці, фахівці у сфері природоохоронної роботи, краєзнавці, а й звичайні учні шкіл на території парку. Так, зокрема, протягом березня відбулися цікаві зустрічі зі школярами Микільської-на-Дніпрі, Башмачанської та Війської ЗСШ та Калинівської НСШ. Учні та вчителі вперше не тільки взнали, що, виявляється, вони проживають поряд з заповідним ландшафтним парком, а й мали можливість поспілкуватися з науковцями, представниками екологічної громадськості, та з вуст фахівців почути, що їх рідна земля понад Дніпровими Порогами є унікальною та неповторною не лише у всеукраїнському, але й у світовому вимірах. З зацікавленням та вдячністю вони сприймали лекцію Вадима Володимировича Манюка, кандидата біологічних наук, доцента кафедри фізичної та економічної географії ДНУ імені Олеся Гончара та координатора ініціативної групи «За створення РЛП «Дніпрові Пороги» про природу та історію рідного краю. Доречними, вчасними і з яскравими фото були його оповіді про первоцвіти – провісники весни на рідній землі, які завжди дарують надію на краще і сподівання не лише тепла, але й миру і злагоди. Не менш захоплююче та завзято слухали школярі також і голову Дніпропетровського відділення Українського товариства охорони птахів Петра Тимофійовича Чегорку, який повідав чимало цікавого з життя пташиного населення рідного краю. Виявляється, що зовсім поряд так багато незвіданого та незнайомого! Невимушеності та приязності спілкуванню додали вікторини та ігри, а також спільне бажання якнайближче познайомитися з природно-історичним надбанням своєї Батьківщини.
Спорідненість екологічного та патріотичного виховання можна вважати безсумнівним. Вивчення історії та природи рідного краю сприяють формуванню усвідомленого ставлення не лише до рідної землі та її надбань, а й суспільно-відповідальної життєвої позиції громадян України. Саме тому РЛП «Дніпрові Пороги» слід сприймати як важливу складову системи не лише екологічної просвіти, а й громадянської освіти та патріотичного виховання нашого регіону. Нажаль, РЛП «Дніпрові Пороги» ще очікує рішення про своє повноцінне функціонування, тим часом як не одне покоління дітей на його території могли б вже бути залученими до вивчення та збереження культурної та природної спадщини рідної землі, принаймні останні 9 років. На щастя, факт нефункціонування РЛП як соціальної інституції не обмежує інші механізми та можливості формування у дітей любові до рідної землі. Справедливості заради слід відзначити, що педагоги шкіл розташованих на теренах РЛП, регулярно проводять подібну роботу зі школярами, місцеві краєзнавці-аматори прищеплюють їм зацікавленість її історією. Натомість залучення ресурсів парку надало б їй інших масштабів та можливостей, дозволило б розширити не лише змістовні межі розуміння існуючої природної та історичної спадщини, але й географічні межі сприйняття проблеми – оскільки територія відведена під парк у Солонянському районі це лише невід’ємна складова цілісного природно-історичного комплексу між містами Дніпро та Запоріжжя (а та у свою чергу має своє визначальне місце в екосистемі та історії України та світовій екосистемі та історії). Фактично РЛП «Дніпрові Пороги» має стати певною системо утворюючою організацією у цьому процесі, його ядром. При чому, це не лише зовсім інші матеріальні та організаційні ресурси, а й певний інтелектуальний потенціал.
Іншим вектором впливу еколого-виховної роботи в ландшафтному парку має бути формування відповідального туризму. Територія парку приваблива як для історико-пізнавального , так і для зеленого (екологічного) туризму, а також для рекреації. Та розвиток туризму, у тому числі й міжнародного, варто розпочинати з розробки локальних маршрутів та стежок. Екологічний туризм з його величезними рекреаційними і пізнавальними можливостями має бути спрямований на формування в суспільстві відповідального ставлення до природи та її багатств, сприяти усвідомленню суспільством необхідності охорони та раціонального використання природних багатств, донести до людей нагальність і важливість питань захисту навколишнього середовища.
Нам пощастило народитися і жити на багатій та щедрій придніпровській землі, з її незліченними природними багатствами, з однією з найдавніших у світі історичною спадщиною, де проживають талановиті та працьовиті люди. Досить часто нам не вистачає усвідомленої волі та бажання зорганізувати своє життя на краще, але від цих зусиль залежить не лише наше сьогодення, але й благополуччя майбутніх поколінь – наших дітей та внуків. Як велика ріка починається з малого джерельця, так і великі перетворення – з маленьких справ. Налагодження повноцінної роботи ландшафтного парку «Дніпрові Пороги» має стати важливим кроком не лише на шляху здійснення природоохоронних заходів у нашому регіоні, але й щодо забезпечення патріотичного виховання та формування відповідального світогляду.
Автор: Вікторія ЛОЛА, кандидат наук з державного управління для dniprograd.org